19 липня 2016 року був одним із найспекотніших днів того літа в Мадриді. Кармен Ернандес, після тривалої хвороби, ще з попереднього дня увійшла в свої останні хвилини, перебуваючи у стані, схожому на кому. Кіко Аргуельо прибув опівдні, щоб побачитися з нею перед смертю, і сказав: «Для мене було зворушливим те, що вона дочекалася мого приїзду, щоб я поцілував її і сказав: «Відваги». І після того, як я її поцілував, вона померла». Була шіснадцята сорок п’ять. Того ж дня в другій половині дня прибув також о. Маріо Пецці.
Дізнавшись про цю новину, ми, ті, хто знали Кармен протягом стількох років, відчули не стільки приголомшення, як це буває, коли помирає близька людина, скільки спокій, адже Кармен досягла мети — вічного спокою з Господом, про якого вона так часто нам розповідала.
Протягом майже двох днів, вдень та вночі, у будинку на вулиці Самарія тривали чування та молитва під час яких було присутнє її тіло. Це стало великою розрадою для родичів, близьких їй людей, членів неокатехуменальних спільнот та парафій. Так, її відхід засмучував нас, але водночас з’являлася «радість і вічна надія» на те, що Кармен продовжувала жити, тепер уже в домі Отця, зі своїм «Коханим», як вона повторювала у своїх щоденниках, немов приспів, звертаючись до Ісуса: «Мій Ісусе, моя любове, мій коханий, я люблю Тебе».
Озираючись назад на той момент і дивлячись на події цих десяти років, що минули, відчуваєш щось на зразок запаморочення, адже з’являється величезна кількість документів: листи, щоденники, зошити, щоденні записи, катехези та конвівенції як в аудіоформаті, так і в текстовому вигляді, подорожі, свідчення тощо. Яке ж насичене життя у Кармен Ернандес! Воно стало ще більш насиченим, коли Господь з’єднав її у місії з Кіко Аргуельо! За це десятиліття, що минуло з часу її смерті, перед нашими очима постала чудова мозаїка документів, наче дорогоцінні камінці, які відображають «невимовний витвір мистецтва», який Господь зробив у її житті та в формі християнського втаємничення, якою є Неокатехуменальна Дорога.
Через кілька місяців після її смерті почали збирати всі документи, пов’язані з її життям. Який сюрприз! Кармен зберігала найрізноманітніші документи: у шкіряній валізі та на полицях її книжкових шаф знайшлися всі її щоденники, в яких вона щодня записувала, що робила того дня або що їй підказала літургія, а також інші думки. У цій валізі також були сотні листів, написаних нею або отриманих нею, деякі з них ретельно впорядковані. Крім того, велика кількість нотаток і схем катехез, а також записів із глибоким теологічним змістом.
Її виступи на зустрічах і конвівенціях, промови та катехези, записані протягом усіх років євангелізації також доповнили величезну кількість документації, яку ми почали збирати та систематизувати.
Щороку кількість відвідувань її могили тільки зростала. Збільшувалась також і поява людей, які розповідали про свій досвід знайомства з Кармен і хотіли зафіксувати його на папері, відкривши новий напрям у зборі матеріалів: свідчення та заяви свідків, які знали її і були вдячні за її життя. І на завершення — люди, які почали звертатися до Бога за заступництвом Кармен у ситуаціях хвороби, страждань, невдач або невеликих життєвих неприємностей.
Уся ця слава святості та чудес спонукала нас звернутися до Мадридської архієпархії з питанням, чи настав уже час думати про відкриття справи про беатифікацію та канонізацію. Оскільки відповідь, яку я отримав, була однозначно позитивною, ми з ще більшим ентузіазмом продовжили розпочатий шлях, тобто потрібно було зібрати, упорядкувати, індексувати, класифікувати та архівувати «все», що стосувалося Кармен Ернандес та того діла, яке Бог зробив з нею. Та що там, дрібниці! Тож, взялися до роботи. Невелика група людей, діючи цілком добровільно й безкорисливо, взялася за цю справу використовуючи свій вільний час.
Робота над цією книгою була захоплюючою, адже вона дозволила нам відкрити для себе багато граней Кармен, про які ми знали мало або про які навіть і не знали:
– Її надзвичайно глибока любов до Ісуса Христа, її близькість та майже постійний «діалог» із Господом. Любов до Діви Марії, котру вона вважала своєю матір’ю. Опис подій її життя мав теологічний характер, тобто Кармен постійно прагнула виконувати волю Божу, хотіла дізнатися, який план Бог має щодо неї, щоб його здійснити.
– Її любов до Церкви, її близькість та повний послух Папам, що поширювавався також на єпископів та священиків. Вона не хотіла започатковувати жодного нового руху, засновувати новий релігійний орден чи створювати спеціалізовану групу в парафії. Вона прагнула «лише Церкви», відродження Церкви, відродження віри християн, що походить від хрещення, тому Бог подарував їй, разом з Кіко Аргуельо, можливість стати ініціаторкою Дороги повторного відкриття хрещення.
– Любов та необхідність молитви: Кармен молилася всі години з Псалтиря із справжньою відданістю та задоволенням, вона насолоджувалася молитвою, і це було для неї способом освятити день. Найбільше їй подобалася Літургія читань, яку вона називала «Утренею» і яку вона молилася рано-вранці, бо, за її словами, псалми в ній «дуже екзистенційні». Вона ніколи не пропускала жодної години Літургії годин, навіть під час подорожей та переїздів.
– Любов до таїнств, насамперед до Євхаристії, у якій вона брала участь щодня, та любов до сповіді. Цим двом таїнствам Кармен присвятила багато років вивчення, за допомогою найкращих католицьких книг та під керівництвом найдосвідченіших богословів. Вона також досліджувала єврейські корені християнства.
– Любов до Святого Письма, яке вона знала досконало і з яким проводила години й години, читаючи й перечитуючи уривки, відкриваючи незліченні грані та значення. Біблії Кармен підкреслені багато разів: вражає, наскільки вони «пошарпані й підкреслені»».
– Кармен Ернандес була невтомною дослідницею католицької віри, вивчала твори Отців Церкви та всю традицію Магістеріуму. У її бібліотеках налічувалося понад 4500 книг з релігії та сотні теологічних журналів. Вона щодня слухала «Радіо Ватикану», читала «L’Osservatore Romano» (підкреслюючи та/або вирізаючи найцікавіші статті) як щоденне видання італійською мовою, так і щотижневе видання іспанською мовою. Вона стежила за всіма промовами Пап.
– Готуючись до місійної діяльності, Кармен захотіла поїхати як паломниця до Святої Землі. Вперше вона зробила це у 1963–1964 роках, але поверталася туди незліченну кількість разів, оскільки вважала необхідним ступити на землю, де Христос провів роки свого земного життя, і пізнати її. Саме тому цю величезну любов до Святих місць та своє знання традицій єврейського народу та його літургійних свят вона передала тисячам і тисячам людей. Вона казала, що в Ізраїлі, місці Божого вибору щодо цього народу, «Писання відкриваються, бо читати їх на тому самому місці, де відбувалися події, — це щось зовсім інше».
– Він підкреслив, з урахуванням різних нюансів, важливість жінки в Церкві, у сім’ї та в суспільстві, оскільки Бог наділив жінку «фабрикою життя» — її лоном. Це місце, де Бог дарує життя кожній людині, унікальній і неповторній, а жінка носить її в своєму лоні та дарує їй «буття».
– Вона відчувала особливу любов до «загублених овець», тобто до тих людей, які перебували в скрутному становищі, або до тих, хто переживав важкі часи чи перебував у кризі. Кармен телефонувалв їм і підбадьорювала, щоб вони знову знайшли Ісуса Христа у таїнствах, в Слові та в молитві.
Всі ці детальні відомості про життя Кармен дали результат: тогочасний кардинал Карлос Осоро, архієпископ Мадрида, який мав на це повноваження, оскільки саме в цій єпархії померла Кармен, через 5 років після її смерті 19 липня 2021 року прийняв документ із проханням про відкриття справи про беатифікацію та канонізацію, який називається «Supplex libellus».
Далі було утворено єпархіальний трибунал у складі єпископського делегата у справах канонізації святих, отця Альберто Фернандеса, прокурора та нотаріуса-актуарія, щоб розпочати збір свідчень у найстарших людей, які знали Кармен, аби не втратити їхні свідчення. Також було утворено Історичну комісію під головуванням о. Хесуса Санчеса, священника та настоятеля з Валенсії, з метою пошуку та збору у всіх можливих архівах документів, що містили згадки про Кармен. Загалом було перевірено 59 фондів з 47 архіів та бібліотек, розташованих у 21 різних містах 9 різних країн.
4 грудня 2022 року в Університеті ім. Франсіско де Віторія в Мадриді відбулася офіційна церемонія відкриття справи про беатифікацію та канонізацію Кармен Ернандес, яку вже можна було називати Слугинею Божою. З того моменту було опитано понад сто свідків, які представляли найрізноманітніші верстви суспільства та мали найрізноманітніший соціальний статус. Письмові документи продовжували класифікувати, вивчати та архівувати. Загалом було зібрано близько 2 500 документів, що налічували приблизно 25 000 сторінок. Почали виходити книги про її життя: перша біографія, дуже вичерпна та добре документована, вже перекладена 12 мовами: іспанською, італійською, французькою, англійською, польською, португальською, німецькою, голландською, російською, хорватською та шведською. Крім того, вийшло ще 12 книг, серед яких дослідження про її життя та монографії.
Слава про її святість та чудеса також відбивалася у тисячах і тисячах людей, які приходять помолитися біля її могили за її вічний спокій, а також просити або дякувати за ласки та благословення завдяки її заступництву. Ця кількість вже перевищила 120 000 осіб із понад 100 різних країн усього світу, які приїжджають поодинці, з сім’ями, невеликими чи великими групами; серед них є учасники Неокатехуменальної дороги, а також дедалі більше людей, які не належать до неї, але чули про Кармен. Значна частина прохань до Бога, що звертаються через заступництво Кармен, стосується труднощів під час вагітності, пологів, з дітьми, а також інших сімейних ситуацій.
Уся ця єпархіальна інструкція щодо життя, чеснот та слави святості Кармен Ернандес завершилася підготовкою остаточних протоколів, які займали 25 000 сторінок та кілька друкованих книг, у оригіналі та двох копіях, які було складено у 70 ящиків. Нинішній архієпископ Мадрида, кардинал Хосе Кобо, скликав юридично-канонічну церемонію закриття єпархіального етапу, 2 червня 2026 року, у семінарії «Redemptoris Mater» в Мадриді, що розташована неподалік від могили Кармен.
Один примірник цих протоколів залишився в єпархіальному архіві Мадридської архієпархії, а решта була надіслана до Дикастерії у справах канонізації Святих при Святому Престолі. Ящики надійшли до Дикастерії 18 червня 2026 року. На цьому римському етапі процесу наступним кроком стане відкриття ящиків для їх детального вивчення.
Який же насичений і плідний був цей десятирічний період, що минув з часу смерті Кармен! Зараз, у цю десяту річницю, ми перебуваємо на новому етапі, на якому Церква продовжуватиме ретельне й мудре розпізнання, щоб оцінити життя, чесноти та славу святості Кармен Ернандес. Останнє слово залишається за Церквою.
Але тим часом нам залишається яскравий приклад надзвичайної жінки, яка говорила з великою відвертістю, випередила свій час і глибоко любила Ісуса Христа та Церкву. Її життя було пронизане мандрівною євангелізацією: протягом 52 років вона разом із Кіко Аргуельо проповідувала Ісуса Христа та Євангеліє, подолавши літаком понад 3 мільйони кілометрів (що дорівнює 77 обертам навколо Землі), витрачаючи й виснажуючи своє життя, часто не маючи сил і здоров’я, і йдучи лише «слідами», які їй вказував Ісус Христос.
Кіко нещодавно сказав: «Кармен завжди дбала про благо Церкви. Вона була теологинею, яка постійно займалася дослідженнями та пошуками. Усе її життя було позначене любов’ю до Христа та місії Церкви». Помолімося, щоб на цьому римському етапі її справи про беатифікацію та канонізацію, Церква підтвердила нам, що вона вже вічно насолоджується присутністю Господа.
Через десять років після її смерті слава про її святість зростає з кожним днем. Доказом цього є те, що в цю десяту річницю її смерті тисячі братів і сестер з Дороги та інших вірних з п’яти континентів зберуться в неділю, 19 липня, вже від перших вечірніх богослужінь, щоб відсвяткувати Євхаристію та подякувати Богові за життя й приклад цієї невтомної місіонерки — Кармен Ернандес. У багатьох єпархіях єпископи очолять цю Євхаристію.
З нагоди цієї річниці ми вибрали з одного з її щоденників такі записи:
«Навіть якби я дякувала тобі аж до вічності, я ніколи не змогла би висловити Тобі навіть атома тієї вдячності, яку відчуваю за таке переконливе покликання, яке Ти поклав у мене, в якому я ніколи, ні на секунду не сумнівалася, незважаючи на всі мої гріхи; воно належить Тобі, і я хочу віддатися Тобі; бережи мене той час, що мені залишився у цьому вигнанні, і, моя люба Матір, нехай краще розірветься моє серце, ніж я озирнуся назад. Нехай це вигнання скоро закінчиться, і я віддамся Тобі». «Не дозволь, мій Ісусе, щоб ніхто, крім ТЕБЕ, не наповнював мене протягом усього життя; тримай мене дуже близько до Себе і люби мене, бо я так прагну кохання, аж до самої смерті». (Щоденники 1950 року)
Карлос Метола
Постулатор у справі
беатифікації та канонізації
ДОДАТОК:
Деякі статистичні дані про життя Кармен до та після її смерті.
– Понад 50 років безперервної євангелізації
– 56 країн, де вона проводила зустрічі та конвівенції
– 300 відвіданих міст на 5 континентах
– 3 мільйони кілометрів, подоланих літаком (77 обертів навколо Землі)
– 12 виданих книг про її життя та творчість, перекладених на основні мови.
– Близько 120 000 людей відвідали її могилу
– Близько 80 000 записів у книгах відгуків біля могили
– Близько 5 200 прохань та подяк, отриманих поштою або електронною поштою
Книги про Кармен (різними мовами)
– Кармен Ернандес Баррера, «Щоденники 1979–1981», за редакцією Дж. Сотіля та Е. Пасотті, BAC, Мадрид, 2017 (іспанською, італійською, французькою, англійською, польською, португальською, хорватською, корейською, угорською та російською мовами).
– Кармен Ернандес Баррера, «Необхідність молитви у вченні Пія XII», за редакцією Р. Ороско та А. Карраскоса, Desclée de Brouwer, Більбао, 2024 (іспанською, італійською, португальською та польською мовами)
– Акіліно Каюела, «Кармен Ернандес. Біографічні нотатки», BAC, Мадрид, 2021 (іспанською, італійською, французькою, англійською, німецькою, нідерландською, польською, португальською, хорватською, російською та шведською)
– Джорджо Річчі, «Юдео-християнські символи між наукою та вірою. Роздуми разом із Кармен Ернандес», Чіріко, Неаполь, 2021 (італійською, іспанською та англійською мовами).
– Франческо Г. Вольтаджо — Паоло Альфьєрі, «В тобі — всі мої джерела. Слугиня Божа Кармен Ернандес у Святій Землі (1963–1964)», BAC, Мадрид, 2023 (італійською, іспанською, англійською, португальською, польською та арабською мовами).
– Кармен Ернандес Салданья, «Соріанці в історії», видавництво «Soria Edita», 2023 рік (з розділом, присвяченим Слугині Божій Кармен Ернандес Баррера).
– Джанфранко Сантіні, «Святий — мій друг. Сім оповідань», видавництво «Tau», Тоді (Перуджа) 2024.
– Йозефіна Рамон Берна, «Нерозділене серце: місія і дівоцтво в Кармен Ернандес», BAC, Мадрид, 2025 (іспанською, італійською, португальською, французькою, англійською, німецькою, нідерландською, польською, китайською, чеською, румунською, шведською, хорватською).
– Чарлі Метола, Ізабель Бандерас, «Слугиня Божа Кармен Ернандес. Її життя та місія у 50 запитаннях», BAC, Мадрид, 2025 (іспанською, італійською, португальською, польською, англійською та німецькою мовами).
– Хосе Касас – Хорхе Боррель. «Світло й темрява, благословіте Господа. Слугиня Божа Кармен Ернандес Баррера в Барселоні (1962–1964)». Коротке історичне дослідження. Desclée de Brouwer, Більбао 2026.
